Енергостійкість та економічне відновлення: підсумки Медіазаходу, присвяченого старту Тижня енергоефективності 2025

Настав час поділитися підсумками першого заходу Національного проєкту «Тиждень Енергоефективності 2025: відкрита розмова про енергостійкість та економічне відновлення України», що відбувся 02 грудня 2025 року в Укрінформі.

Першою привітала всіх зі стартом проєкту Президентка Громадської спілки «Бізнес за партнерство» Жанна Пацьора. Вона розпочала з того, що енергоефективність в наших реаліях – це не тільки про технології, а й про відчуття безпеки, стабільності та якості життя. У цих умовах ефективність реалізації проєктів можлива лише тоді, коли є чіткі правила, прозорі механізми та зрозумілі протоколи взаємодії. Цьогоріч за підтримки команди Водафон було запущено чат-бота з національним опитуванням населення. Перші результати показали, що 46% опитуваних впроваджують енергоефективні рішення з метою підтримки енергосистеми України, 21 % – для економії сімейного бюджету, 16% – з метою бути автономними, 16% змушені бути енергоефективними через обставини. Це підкреслює свідомість та відповідальність нашого населення. І коли громади бачать, що є послідовність, стратегія, логіка рішень, виникає найцінніший ресурс – довіра. А суспільство, яке довіряє своїй державі, неможливо зламати! Також пані Жанна запропонувала Міністерству розвитку громад та територій України розглянути можливість поновлення роботи Громадської ради або створення нового сучасного дорадчого органу, який зможе підтримати державну політику у сфері енергоефективності забезпечити сталість взаємодії.

Альона Шкрум, Перша заступниця Міністра розвитку громад та територій України, зазначила, що зараз тема енергоефективності важлива як ніколи і зараз надзвичайно важливо донести до людей про можливості, які відкривають для них енергоефективні проєкти. На думку пані Альони, енергоефективність з некрасивих метафор перетворюється на конкретні речі, такі як: утеплення дахів та фасадів, сучасні вентиляційні системи, сонячні панелі, теплові насоси, тощо. Також вона подякувала міжнародним партнерам за фінансову підтримку. Міста, що вже реалізували енергоощадні проєкти, пишаються першими результатами. І на кінець свого вітального виступу пані Альона висловила сподівання, що Тиждень енергоефективності 2025 продемонструє позитивний приклад, і хоча ми зараз рухаємося вперед у важких умовах, але з позитивним та вмотивованим настроєм.

Як зазначила Ганна Замазєєва, Голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, про важливість застосування енергоефективності говорить ситуація у кожного в домівці. Але є й інша складова енергозбереження та енергоефективності – це ощадливий підхід до використання всього паливно-енергетичного ресурсу країни, чим і займається Держенергоефективності. Адже енергоефективність – це про економіку і про екологію і це, в свою чергу, левова частка грошей, зекономлених при ефективному використанні паливно-енергетичного ресурсу. На думку пані Ганни, зараз всі поки що відчувають проблеми зі світлом, але скоро почнуться питання щодо газу. Тому енергоефективність – це використання наявних ресурсів ефективно і з користю. Щороку наша держава витрачає 92 мільярди гривень на комунальні послуги і потенціал енергозбереження складає 50%. В свою чергу це означає вивільнення коштів в бюджетах громад, в загальному бюджеті і в бюджеті кожної родини. І ще один аргумент, який навела пані Ганна, це прямий вплив заходів з енергоефективності на вартість продуктів у споживчому кошику. На сьогодні завдяки системній роботі Держенергоефективності, Фонду декарбонізації та додатково залученим коштам вже профінансовано 62 проєкти на загальну суму 1,375 млрд грн у 11 регіонах України для бізнесу та муніципальних підприємств на реалізацію енергоефективних заходів та скорочення викидів вуглецю.

В першій дискусійній панелі учасники висловлювали власну думку стосовно того, як містам, державі й бізнесу діяти у час невизначеності та відновити енергетичну стійкість.

Сергій Нагорняк, Голова підкомітету з питань енергозбереження та енергоефективності Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, висказав свою переконаність у тому, що 30 тисяч працівників Енергоатому ніяким чином не винні у тому корупційному скандалі, що шириться в інфопросторі. Адже це люди, які роками вчилися, а зараз цілодобово працюють задля того, щоб у нас було світло. На сьогодні 80% енергогенерації припадає саме на це державне підприємство. Цьогоріч близько 135 млрд грн державна компанія Енергоатом віддасть «на вітер» для того, щоб забезпечити низький тариф для населення, наступного року – прогнозовано 150 млрд грн. Ці фінансові навантаження, за словами пана Сергія, несуть на собі компанії Енергоатом та Укргідроенерго, хоча могли б інвестувати їх в розвиток та розбудову, а в майбутньому експортувати електроенергію за кордон і збільшувати ВВП. Але для багатьох вітчизняних політиків важко офіційно озвучити таке непопулярне рішення, що ми маємо підняти тарифи до рівня ринкової вартості. Аналогічна ситуація зараз з Нафтогазом. Тому громадам потрібно невідкладно попіклуватися про впровадження енергоефективних заходів, тому що скоро таких низьких тарифів може не стати.

Олександр Слобожан, Виконавчий директор ВАОМС “Асоціація міст України”, на прикладі двох територіальних громад – Бучанської та Дніпровської – порадив решті українських громад не очікувати на дотації від держави, а зважати лише на власну спроможність. За словами пана Олександра, зараз в Україні 203 ОТГ мають реверсну дотацію, коли уряд забирає їх гроші на себе. Тобто ці громади прихистили бізнес та внутрішньо переміщених осіб з небезпечних територій, а уряд в 2026 році планує забрати від них 15,5 млрд грн реверсних дотацій, виникає питання – як добудуються енергоефективні проєкти, як відбуватиметься енерго-, тепло- та водопостачання? За рахунок чого тоді будуть ліквідовуватись наслідки «прильотів»? З такими підходами пан Олександр знову наголосив на тому, що громадам потрібно розраховувати тільки на себе.

Юлія Усенко, Голова Експертної ради національного проєкту «Тиждень Енергоефективності 2025», Голова ГО «Всеукраїнська Агенція Інвестицій та Сталого Розвитку» (SDIA), розповіла про те, що цьогоріч Експертній раді було дещо складніше працювати з аджендою Тижня енергоефективності, тому що виклики нікуди не ділися, а навпаки – загострилися. Сьогодні суспільство чує про енергетику в контексті корупційних скандалів, одночасно наявний дефіцит людей, потужностей, технологій і фахівців. Тому цього року потрібно мислити ширше і охоплювати питання гендерної політики і людського капіталу, а також потрібно дивитися ширше і ототожнювати енергетику з кліматом. Такі підходи дозволять, за словами пані Юлії, більш комплексно оцінювати сценарії як діяти під час цієї невизначеності. Вона також закликала бізнес, законотворчу та виконавчу владу, міжнародну спільноту та громади об’єднуватись на майданчику Національного проєкту та разом вирішувати суспільні проблеми, пов’язані з енергетичною кризою.

Святослав Павлюк, Виконавчий директор Асоціації «Енергоефективні Міста України», розповів, що усі реалізовані енергоефективні проєкти є наслідком не державної політики, а відчуття певного дискомфорту і авантюрності українських громад, які відчули потребу щось робити. І потрібно не підняти тарифи, а припинити їх дотування. У загальному, енергоефективність – це філософія, це підхід до витрачання енергоресурсів. Якщо ці ресурси копійчані, їх не економлять, фактично це спонукає до неефективного використання. Пан Святослав наголосив на тому, що люди не вміють економити енергію, люди уміють економити гроші. А якщо місто хоче бути успішним, воно повинне мати довгострокові стратегії з енергоефективності.

Вікторія Рубан, Директорка з комунікацій Vodafone, зазначила, що для компанії енергоефективність означає сталість. Зв’язок має бути, це коштує колосальних грошей. На жаль, на сьогодні компанія не може говорити про ефективність зеленої енергетики, тому що головним джерелом енергії, на жаль, є дизельні та бензинові генератори. Близько 90% базових станцій забезпечені чи ось-ось будуть забезпечені генераторами, це дає змогу тримати зв’язок без живлення протягом 12 годин без світла, а магістральні комутатори можуть автономно працювати понад 4 доби і це феноменально. Проте це не зупиняє компанію дивитись у напрямку зеленої енергетики, і зараз якраз розпочалась велика «сонячна програма» компанії, за якою більше 100 об’єктів буде облаштовано сонячною енергетикою.

Друга дискусійна панель зосередилася на темі енергоефективної дипломатії та партнерства заради реформ та економічного відновлення.

Першим був виступ Арона Керпель-Фроніуса, офіцера з енергетичної політики Посольства Європейського Союзу в Україні. Він повідомив, що впровадження енергоефективності є одним з головних пріоритетів, Посольство тісно співпрацює з Фондом енергоефективності України. З початком повномасштабного вторгнення цей напрямок став ще більш важливим. Програма «Віднови дім» допомагає відбудовувати краще, відновлювати пошкоджені будівлі у енергоефективний спосіб. Також є програма «Зелений дім», за якою ОСББ отримає 50% економії енергії. Є багато різноманітних позик і грантів, спрямованих на досягнення енергоефективності. Цього року разом з німецьким урядом 10 млн євро було вкладено у Фонд енергоефективності, це і технічна підтримка, і інші аспекти. Проте на майбутню перспективу цієї підтримки буде недостатньо, тому що ми бачимо яка шкода нанесена енергетичному сектору. Пан Арон переконаний, що ринки будуть лібералізовані, буде енергоефективність і потенціал.

В свою чергу, Крістіна Мікулова, Голова Регіонального представництва Європейського інвестиційного банку у країнах Східної Європи, розповіла про три ключі співпраці задля підвищення енергетичної стійкості України:

Масштаб. На здійснення відбудови потрібні масштабні інвестиції і ринок, на якому будуть доступні різні моделі фінансування з фокусом на вразливі групи населення. І від початку повномасштабного вторгнення разом з партнерами було інвестовано близько одного мільярда євро на відновлення соціально важливих об’єктів з базовим акцентом на енергоефективність;
Синергія. Зацікавлених у відновленні сторін повинно бути багато, ЄІБ співпрацює з українськими банками, це дозволяє в умовах кризи працювати швидше, ніж напряму з державою;
Спроможність. Співпраця з громадами займає 30% роботи в Україні. Банк співпрацює з ПРООН, GIZ та іншими, щоб допомогти громадам з підготовкою проєктів, моніторингом, викликами та пошуком рішень проблем, тому що багато громад працює в надзвичайно складних умовах. І наявний досвід показує, що перший успіх громаді дається важко, але потім стає все легше і легше.

Сільван Хунгербюлер, Заступник керівника Програми співробітництва Посольства Швейцарії в Україні, розповів про певні принципи, якими керується Швейцарія у співпраці з Україною. Швейцарія дуже тривалий час залучається та співпрацює в питаннях, які стосуються енергоефективності. Коли мова йде про відновлення після руйнування, то вони зосереджуються на ВДЕ, аби вирішити масштабні проблеми, що звучали від попередніх спікерів. Так, потрібні інвестиції, проте Швейцарія намагається залучити приватний сектор. Швейцарія підтримує зусилля ЄБР і Світового банку в плані механізмів стабілізації ціни для ВДЄ у тому числі, щоб тарифоутворення обчислювалося належним чином. Також є певна схема гарантій, щоб захистити інвестиції у секторі електроенергії України і не тільки.

Віталій Опришко, старший радник з питань бізнесу і торгівлі в сфері енергетики Посольства Сполученого королівства в Україні, запевнив, що британський уряд буде з Україною весь час, це задокументовано у «Сторічній угоді про партнерство». Британія підтримує Ukrainian Support Found, це понад 160 млн євро, виділених на відновлення енергетичної системи України і створення захисних споруд об’єктів енергетики (в тому числі габіони), що в цілому захищає близько 25% критичної інфраструктури в Україні. А також він згадав про каталітичний капітал у сумі 3,8 млн фунтів, які були виділені через Світовий банк та IFC, вони дали змогу розблокувати 250 млн фунті для будівництва вітропарку на західній частині України. Британський уряд також підтримав створення Офісу зеленого переходу, в рамках якого розробляється стратегічний документ – Національний план з енергетики та клімату, який червоною ниткою буде інтегрований у всі державні політики і, на сподівання пана Віталія, енергоефективність там буде закріплена на високому рівні.

Пернілле Хагедорн-Расмуссен, спеціальний радник Датського енергетичного агентства, розповіла про те, як співпрацює з українськими партнерами (міністерствами та агентствами). І енергоефективність є надзвичайно важливою у цій співпраці, тому що вона може полегшити тиск на систему електроенергії і може зробити її більш стійкою, зможе вберегти Україну від непотрібних інвестицій в інфраструктуру з вироблення електроенергії. Данія діліться своїм досвідом, таким чином зробивши власний внесок у співпрацю. Тобто країна розвиває свою економіку, водночас підтримує однаковий рівень енергоспоживання. І це не хитрощі, а спосіб мислення.

Володимир Пономарьов, Перший заступник голови правління АБ “Укргазбанк” розпочав свій виступ зі слів вдячності міжнародним партнерам, які допомагають нашій країні стати більш енергоефективною. З 1500 окремих територіальних громад, які є на підконтрольній території України тільки 6% мають досвід залучення фінансування. Поле для гри тут колосальне. До того ж у 2026 році Національний банк змінює підхід, що дозволить залучати кредити більшій кількості громад. Важливим також є той факт, що Укргазбанк, маючи інженерний офіс та мережу акредитованих партнерів, допомагає не лише профінансувати, а й оцінити інженерні ризики.

Організатори Національного проєкту щиро дякують всім доповідачам за виступи на Медіазаході, присвяченому старту «Тиждень енергоефективності 2025». Сподіваємося, що ваші слова надихнуть переважну більшість муніципалітетів не боятися труднощів та рухатися до енергоефективного майбутнього України разом!